ПІДКЛЮЧИЧНА АРТЕРІЯ, A. SUBCLAVIAТопографія. Права підключична артерія починається від плечо-головного стовбура, ліва — від дуги аорти. Ліва дещо довша від правої (ліва — 10 см, права — 7 см). Утво-рюючи дугу, опуклу вгору, артерія огинає купол плеври і через ареrtura thoracis superior виходить на шию, де лежить позаду однойменної вени, латерально від трахеї і стравоходу. Потім підключична артерія йде у міждрабинчастому просторі, лягаючи на перше ребро. Вийшовши із простору, вона безпосередньо продовжується у пахвову артерію, межею між ними є зовнішній край першого ребра (рис. 93). Поділ на частини. На всьому протязі в підключичній артерії виділяють три частини: 1) до входу у міждрабинчастий простір. 2) в міждрабинчастому просторі і 3) після виходу із простору. Гілки підключичної артерії. Від першого відділу підключичної ар-терії відходять такі гілки: хребтова артерія, внутрішня грудна артерія і щито-шийний стовбур. Хребтова артерія, a. vertebralis, є найбільшою гілкою підключичної артерії. Топографія. Артерія відходить від верхньої поверхні підключичної артерії на рівні VII шийного хребця, піднімається вгору, входить у поперечний отвір VI шийного хребця і далі лежить у каналі, який ут-ворений отворами у поперечних відростках шийних хребців. Поряд з артерією лежить хребтова вена. Вийшовши з поперечного отвору 1-го шийного хребця, артерія лягає у його sulcus a. vertebralis і утворює згин (сифон). Потім вона проходить через задню атланто-потиличну мембрану і проникає у порожнину черепа через великий потиличний отвір. На межі між мостом і довгастим мозком права та ліва хребтові артерії з'єднуються по середній лінії і утворюють велику основну артерію, a. basilaris. Поділ на частини. На всьому протязі у хребтовій артерії виділяють такі чотири частини: ■ pars prevertebralis, передхребто-ва частина, тягнеться від початку артерії до її входу у поперечний отвір VI шийного хребця. В цьому відділі нерідко утворюються склеротичні бляшки, які призводять до порушення кро-вопостачання головного мозку; ■ pars transversaria, поперечна частина, розташовується у по-перечних отворах VI-II шийних хребців. Тут артерія може стис- катися кістковими розростаннями хребців; ■ pars atlantica, атлантова час-тина, проходить через попереч-ний отвір і борозну атланта. Тут артерія утворює згини і оточена підпотиличним венозним спле-тенням; ■ pars intracranialis, внутрішньо-черепна частина, розташована у порожнині черепа. Гілки хребтової артерії: ■ rr. spinales, спинномозкові гілки, відходять у ділянці шиї, через міжхребцеві отвори проникають у хребтовий канал і постачають кров'ю спинний мозок; ■ rr. musculares, м'язові гілки, йдуть до глибоких м'язів шиї; ■ a. spinalis anterior, передня спин-номозкова артерія, відходить у порожнині черепа. Права та ліва артерії йдуть медіально, а потім по середній лінії з'єднуються в один стовбур, який спускається по передній серединній щілині спинного мозку; ■ a. spinalis posterior, задня спин-номозкова артерія, парна, спус-кається по задній поверхні дов-гастого і потім — по задньо-біч-ній борозні спинного мозку. Спинномозкові артерії (усього три — дві задні та одна передня) проходять уздовж спинного мозку й анастомозують з rr. spinales, які відходять від хребтових, міжребро-вих та поперекових артерій, тому їх стовбури не стають тонкими і вони існують на всьому протязі спинного мозку; • a. cerebelli inferior posterior, за дня нижня мозочкова артерія, йде до нижньої поверхні мозочка Основна артерія, a. basilaris, утворюється внаслідок з'єднання правої і лівої хребтових артерій на рівні заднього краю моста. Вона ле-жить у sulcus basilaris посередині моста. Біля його переднього краю вона ділиться на дві свої кінцеві гіл-ки — задні мозкові артерії, аа. cer-ebri posteriores. Основна артерія віддає такі гілки: • a. inferior anterior cerebelli, пе-редня нижня мозочкова артерія, йде до нижньої поверхні мозочка; • a. superior cerebelli, верхня мо-зочкова артерія, більша від по-передньої, йде до верхньої по-верхні ...